Риба в’юн — характеристика, поширення, лов і розведення, чим харчується і як виглядає на фото.
В’юн — одна з наймасовіших мешканців наших водойм. Втім, не лише наших. Він чудово прижився в Європі, східній та південній Азії. Назву свою отримав за те, що звивається не гірше гадюки, вужа чи вугра. А слизький, як щука! Як виглядає в’юн?
Виглядає він досить оригінально. Скидає на змію, вуса як у сома, тільки, на відміну від останнього, їх у нього може бути до 12-ти! А ось із розмірами підкачав!
- Рідкісний в’юн досягає хоча б 30 см. Зазвичай йому вистачає 15-20. Луска дрібна – велика перевага для тих рибалок, хто не любить чистити рибу.
- Голова невелика, витягнута вперед. Очі, можна сказати, на маківці! Плавники та хвіст закруглені.
- Спинка, як майже у всіх мешканців річкових та озерних безодень, темна або темно-бура, черевце набагато світліше.
- З боків – темна смуга. І все його гнучке тіло вкрите чималою кількістю дрібних плям — швидше за все, маскування від хижаків!
Для своїх розмірів в’юн – довгожитель! Дотягує до 10 років! А щоб переконатися у своєрідній красі цього дрібного хижака наших водойм подивіться на фото в’юна!
Де живе риба в’юн
Та де завгодно! Взагалі-то в’юнів одних видів близько 180-ти, що говорить про їх чудову здатність приживатися де завгодно. Окрім хіба що морів і океанів… Назва в’юн: піскун, шипування, амурський… Залежить від місця проживання. Але свої переваги має.
- Наприклад, Звичайний в’юн, та й більшість інших, поважають водоймища, де багато мулу та тину.
- До речі, за твердженням іхтіологів, він належить до загону карпоподібних, хоча на коропа схоже не більше, ніж мавпа на гіпопотама.
- Тим не менше, якщо хочете побачити або спіймати в’юна, сміливо йдіть на болота, замулені та зарослі тиною ставки, мляві річки та струмки. Ці угіддя саме по ньому!
Рибка невибаглива, вона виживає навіть там, де й ратану з карасем місця не вистачає! Зокрема, кисню! Риба в’юн, на відміну від інших, не переживає через відсутність О2 у воді. Вона заковтує повітря з поверхні та засвоює кисень через кишечник.
Саме тому цей мешканець ставків, що пересихають, і боліт не гине. Він заривається в мул, зменшує метаболізм та чудово доживає до початку дощів! У такому стані в’юн може прожити до 5 місяців! Майже як крокодил! Це одна з рідкісних риб, яка виживає навіть у брудних водоймах.
Деякі ліниві «рибалки» цим користуються і запускають мальків мало не в калюжі, або в «Копанки».
За рік ловлять їх руками. А якщо в’юн все ж не припав до смаку рідний затон, він сміливо переповзає в сусідній. Відбувається цей процес зазвичай рано-вранці, поки роса на траві не висохла.
Цікаві факти про в’юни
В’юн з ікринки у дорослу рибу розвивається досить довго – до трьох років! Але потім плодиться нестримно! Самка кидає до 40 тисяч ікринок за раз! Цей процес триває з квітня до червня без зупинок! Малюк за рік виростає до 4 см. А досягнувши 13 см, готовий стати батьком.
Додамо, що, не встигнувши досягти статевої зрілості, в’юн стає запеклим дрібним хижаком і пожирає все, що здатний проковтнути. А проковтнути йому під силу хробаків, мотиля, личинок будь-яких комах (особлива подяка за личинок комарів звичайних та малярійних), дрібних ракоподібних та молюсків, а головне – чужу ікру!
Горе тим рибам, які нерестяться поблизу! Мало є у в’юна конкурентів з уміння знайти видобуток на дні ставка, озера чи річки! Причому вдень він майже небезпечний. Відпочиває! Але з настанням темряви – стережись дрібниці! Зжере і не помітить.
Чим знаменита риба в’юн
Живий барометр! Ця дрібна риба вражаюче відчуває зміни погоди і навіть (за не цілком перевіреними даними) стихійні лиха! У Японії з давніх-давен розводять в’юнів в акваріумах саме для передбачення гроз, дощів і повеней, бо вони часто починають турбуватися не менше ніж за добу перед черговим тайфуном!
Та й наші доморощені любителі та професіонали риболовлі давно помітили: якщо в’юн починає вискакувати з води та хапати повітря – чекай на другий день грози, туману чи іншого сюрпризу погоди! А тому – змотуйте вудки!
В’юн – видобуток
В’юн не користується популярністю серед рибалок через неприємний зовнішній вигляд і писк, такий нехарактерний для риб. Знову ж таки, запах мулу і тину. Що вдієш, де живеш, тим і пахнеш! Проте, за смаковими якостями його м’ясо не поступається багатьом іншим різновидам.
Зрештою, і щука тиною віддає, що не заважає їй бути бажаним уловом. До речі, у Азії ця риба вважається майже делікатесом. Населення тамтешніх країн ще століття тому виявило, що страви з цієї непоказної рибки дуже корисні здоров’ю.
А як інакше, якщо, повечерявши в’юном, ви отримаєте крім ситості ще комплекс вітамінів А, В і Д, що сприятиме вашому організму у забезпеченні здоров’я слизових оболонок, виробленні статевих гормонів, підвищенні тонусу організму, зміцненні імунної системи та серцевого м’яза.
Непоганою приправою стануть жирні кислоти та амінокислоти, а крім того, такі мікроелементи, як магній, калій, фтор, цинк та йод. Гарантую, ваш організм буде вдячний за таку підтримку!
Тепер перейдемо до справи, тобто до лову в’юна. Робота загалом нескладна. Рибалки зі стажем завжди знаю, де мешкає ця рибка, і видобувають її взимку та влітку в необхідних кількостях.
- У холодець досить пробити лід у водоймі і до ополонки, що утворилася, швидко збереться весь в’юн в окрузі. Втече він за киснем! Дихати йому треба!
- Тоді можете його вичерпувати хоч сачком, хоч садком, хоч кошиком, хоч голими руками (якщо утримайте! Дуже слизький!).
- Але якщо ви не шанувальник таких варварських методів і віддаєте перевагу класичному варіанту лову на донну або поплавкову вудку, то теж немає перешкод.
- Найчастіше використовують волосінь діаметром 0,15 – 0.25 мм, а гачок номер 5. Наживкою послужить будь-який черв’як. Хоч дощовий, хоч гнойовий.
Головне — домогтися того, щоб гачок із наживкою опустився до дна. Тоді в’юн (якщо він є у цих місцях) стовідсотково ваш! Але якщо з хробаком вам не пощастило, можете сміливо чіпляти на гачок мотиля, личинок будь-яких комах, слимаків, маленьких молюсків і навіть невеликих п’явок.
Відзначені випадки, коли в’юн, що зголоднів, ковтав і голий гачок! Ловити вказану рибку можна і вдень, і вночі.
Використання в’юна для наживки
Як уже говорилося, в Азії в’юна ловлять винятково для власного столу. Росіяни більш вибагливі, тому набагато частіше використовують цього мешканця мулу і тину як наживку. І не дарма. Щука, окунь, минь, сом вважають в’юна такими ж ласощами, як діти морозиво! Чим ще вигідна така наживка? Живучістю!
Наловіть в’юна, поселіть його у відрі, і він проживе в ньому щонайменше тиждень бадьорий і здоровий. Не забувайте лише міняти двічі на добу воду на свіжу. Загалом, хочете – їжте самі, хочете – ловіть великих річкових хижаків… У будь-якому разі – удачі!
Фото риби в’юн
