Риба подуст: фото з описом, спосіб життя, способи лову, чим харчується, поширення, звички та зовнішній вигляд риби

Риба подуст – основні характеристики та місце проживання риби. На що і як ловити, чим годувати, відмінності від рибця

На фото подуст – гарна риба із перловим блиском. Але цей представник сімейства коропових ще й цінний видобуток для любителів спортивного лову.

Промислова цінність риби в 19-20 столітті була високою, сьогодні вона невелика. Це пов’язано з місцями проживання, хитрими звичками і з тим, що в РФ звичайний подуст був внесений до Червоної книги в 2001 році.

Опис риби подуст

Піддуст має середні розміри, довжина 25-30 см, вага до 500 г. Термін життя – 8-12 років. Зрілі екземпляри можуть досягати рекордних розмірів – до 1,5 кг ваги та 45 см завдовжки.

Тіло еліпсовидне, повне і щільне, загострене до кінців. Завдяки такій будові риба рухлива та розвиває швидку швидкість руху.
Голова витягнута, гармонійної форми, з великими очима і тонкою губою.
Спинка темна, сіро-зелена. Тіло вкрите щільною, сріблястою, невеликою лускою.
Спинний плавець і хвіст – димчасто-сірі, бічні – темно-оранжеві, гарно виділяються на тлі луски.
Відтінок луски та плавників може змінюватись в залежності від умов проживання та пори року. Колір бічного плавця може бути від буро-зеленого до яскраво-червоного.

Інші назви: чорнобрюх, чорнобрюшка, чорнопуз. Черевна плева риби пофарбована у чорний колір. Інтенсивність відтінку може бути різною, особливо яскравий чорний відтінок спостерігається під час нересту.

Існує 18 видів подуста. Найбільш відомі:

Терський. Трохи дрібніший, ніж Волзький. Мешкає у дрібних річках Азербайджану, Інгушетії, Дагестану, Ставропілля, Чеченської республіки.
Звичайний. Найбільш розповсюджений. Зона проживання – середні частини Європи, басейни Каспійського та Чорного морів.
Колхідський. Ареал проживання – річки Грузії, Туреччини, Росії, басейн Чорного моря.
Волзький. Мешкає у Волзі, на Дону, в річках Урал та Емба.
Дніпровський. Північні ріки Чорноморського басейну.

Поведінка та спосіб життя

Піддуст водиться тільки в річках, воліє великі, судноплавні водні артерії. Живе зграями від кількох десятків до кількох сотень екземплярів, тримається в тихих, середньоглибоких і спокійних місцях.

Не любить мулисті області, віддає перевагу кам’янистому або глинистому нерівному дну, що й пояснює скрутність полювання на нього мережами. Вихід на поверхню може рясним та рідкісним. За деякими спостереженнями подуст піднімається ще взимку, під льодом.

Нерест — навесні, на мілководді, у квітні. Самці досягають статевої зрілості на 3-4 роки життя. Ікру кидають самки у віці 4-5 років. Ікра велика, білувата.
На годівлю риби виходять лише вдень, харчуються водоростями, що ростуть на каменях або палях, ікрою інших риб, хробаками. Люблять хліб, зерно пшениці, вівса чи жита.

До осені подуст у пошуках корму може переміщатися в глибинні, мулисті місця, але й тут вибирає найчистіші, з великою кількістю піску або каміння. Зимує з листопада у глибоких ямах, виходить із весняними відлигами.

Місця проживання подуста

Широко поширений у Європі, мешкає у всіх великих річках. Живе в Німеччині, Франції, Італії, Австрії, Швейцарії. У Росії населяє гірські річки на Кавказі, великі притоки Волги, басейни Дону, Уралу, Бугу. Є у річках Москва, Ока, Кама, Двіна, Уфа, Чусова, Силва.

Не має сенсу організовувати риболовлю на подуста в мулистих, зазеленілих місцях з повільною течією.
Піддуст – активна риба, яка потребує великої кількості кисню, якого мало у стоячій воді.
Кращі місця для вуження межують зі швидким перебігом.

Риба облюбовує корчі, на яких росте її улюблений корм, урвища, великі та дрібні камені, споруди, побудовані людиною.

Як ловити підуста

Ловля подуста представляє великий спортивний інтерес, вимагає хорошої уваги, витримки, спритності та концентрації уваги. Хоча окремі рибалки вважають подуста довірливим, простим і менш обережним, ніж голавль.

Клювання – вкрадливий спочатку, але в результаті різкий і потужний. Риба сильна для своїх розмірів, спритна, активно та різноманітно пручається.

На що ловити підуста:

Гною, земляні черв’яки, личинки поденок, короїдів, струмків, опариші, яйця мурах. Взимку використовують лише тваринну начинку.
Тісто, хлібний м’якуш, розм’якшене або пропарене зерно.
Каша горохова, перлова, гречана. Для підвищення успіху крупу можна ароматизувати часником або коріандром.
Нитчасті водорості, з яких скочують кульки.
Восени — штучні приманки.

Для масової спритності на вудку корисно піднімати кормову каламут.

Як зловити подуста, оснащення:

Графітові вудилища 45-6 м. Лісочка – флюорокарбон 0,14-0,18 мм.
Поплавок 0,5-1 г із яскравою верхівкою.
Гачки середньої товщини з коротким цівкою, дріт № 10-14.

Оснастку підбирають виходячи з типу риболовлі: донне вудіння протягом. Подуст не бере приманку вище за рівень свого рота, тому закидання має бути таким, щоб приманка знаходилася в 10-15 см від дна. Переважно, щоб приманка поводилася активно, а не лежала на дні.

Найбільш сприятливі для клювання місяці – червень та липень. Середні по віддачі – квітень, травень, серпень. Можна вудити в інші місяці, зокрема зимові, крім грудня.

Клювання – раннє, з 10 до 14 годин підуст затихає, а потім знову можна розраховувати на його харчову активність, аж до вечірнього годинника.

Смак та гастрономічна цінність

Опис підусту з погляду кулінарних якостей скромний. На смак риба нагадує язя. Часто її порівнюють із голавлем, який сухуватий, має специфічний присмак, костист.

Піддуст вважається порівнянним, але менш цінним. У ньому ще більше кісток, м’ясо може нагадувати вату, мати гіркуватий присмак. Правильне своєчасне приготування смакових недоліків компенсує.

Важливо враховувати, що риба дуже швидко псується. Спійманого підуста потрібно відразу готувати або помістити на холод.

Плюси:

Піддуст не любить мулу, тину, забруднену воду. Це одна з причин того, що риба, що колись широко зустрічалася, стала рідкістю. М’ясо подуста характеризується високою чистотою, не містить шкідливих домішок, не віддає травою чи мулом. Риба дуже рідко хворіє на річкові паразити.
Дуже корисна. Зміцнює кістки, серцево-судинну систему, покращує обмін речовин та підвищує імунітет.

Найкращі варіанти приготування: копчення, засолювання, запікання у фользі, смаження. Активна кулінарна обробка дозволяє розм’якшити численні дрібні кістки.