Ківок для зимової вудки: види, способи виготовлення, підбір, налаштування та монтаж обладнання + поради, який кивок краще

Ківок для зимової вудки своїми руками: огляд кращих способів, як зробити кивок і сторожок для зимової риболовлі

Підбір снастей для підлідного лову — одна із застав успішного заходу. Змінюється поведінка риби, вона менш активна та агресивна. Клювання не так виражені, як влітку, тому необхідно використовувати чутливі налаштування та збалансоване спорядження.

З цією метою застосовується зимова вудка під кивок. Сигналізатор покаже найобережніше клювання.

Матеріал виготовлення кивка для зимової риболовлі

Рибалка з льоду висуває свої особливості у виборі основи конструкції. Потрібна стійкість до низьких температур, впливу вологи та води.

Запропоновані варіанти, що найчастіше зустрічаються.

Лавсан

Прийшов на зміну кабаньй щетині, яка донедавна вважалася популярною.

Плівка доступна, міцна та пружна. Легко піддається обробці та монтажу на вудку. Довговічна, не вимагає спеціального догляду та проста у заміні.
Гарне рішення для початківців, здатне мінімізувати багато огріхів у проводці.
Мінус — слабка стійкість до бокового вітру.

Сталева пластинка, годинна пружина

Одне з найпоширеніших виконань. Протистоїть вітру, регулюється під вагу оснастки.

Не застосовується для делікатних блешень.
Нестача — складність у механічній обробці.

Ніпельна гумка

Застосовується рідко, як правило, це запасний та аварійний випадок. Тріскається на морозі, вбирає вологу. Реалістична анімація не сприяє.

Вуглепластик, карбон

За основу береться порожня вершинка, коліно від зламаного спінінга або старого вудлища. Доступні покупні моделі.

Спіральна пружина

Зручна та проста конструкція. Використовується для лову на балансири, живця. Потребує підбору довжини під масу приманки. Мінус — можливе попадання волосіні у витки, перекушування.

Цікаві нестандартні матеріали

Фантазія рибалок не обмежена вибором підручних та доступних засобів.

Як основа може застосовуватися:

Рентгенівський знімок.
Астролон. Прозора антистатична плівка, стійка до подряпин та деформації. Використовується у типографії, шовкографії.
Пластикові вставочки під коміри сорочок, упаковка побутових приладів, косметики тощо
Контактні плівки комп’ютерної клавіатури.

Класифікація сторожів

Снасть дозволяє проводити зацікавлену анімацію, визначати глибину та візуально фіксувати клювання.

За ступенем пружності кивки розрізняють

М’які. Використовуються у стоячих водоймах. Це найчутливіші сигналізатори.
Середні. Менш інформативні. Умови застосування ідентичні м’яким сторожкам.
Підвищеної жорсткості. Лов на швидких течіях, у поривчастий вітер, поземку.
Надпружні. Необхідні для екстремальної риболовлі та на глибинах 5-6 м.

На вигляд оснащення

Для безмотильного лову. Показують обережні дотики риби до наживки (насадки). Підійде лавсан.
Для блешні. Хороші середні та жорсткі сторожки із пружної сталі.
Для прямовисного блиску. Використовують міцні снасті та короткий кивок. Сигналізатор не відіграє суттєвої ролі в анімації. Служить для подачі клювання.
Для балансування. Серед рибалок точаться дискусії щодо доцільності використання кивків при цьому виді вивужування.

Прибічники важливості наявності елемента стверджують, що правдоподібна гра не забезпечується без кивка. Досвідчені рибалки впевнені, що розпізнати клювання можливо «в руку».

Вибір індивідуальний. У тому й іншому випадку необхідне точне налаштування снасті.

Кивок своїми руками

Спеціалізовані магазини пропонують широкий вибір сигналізаторів клювання.

Багато рибалок не запитують — як зробити кивок для зимової вудки.
Покупна конструкція допрацьовується під особисті уподобання, використовуючи власний досвід.
Проте самостійні рішення анітрохи не поступаються за якістю та ефективністю.

Пластиковий сторожок

Потрібна заготовка від пляшки.

Ніжницями відрізати смужку довжиною 10-15 см на конус. Вузька частина – 5мм, основа – до 10 мм. Розміри можуть бути підібрані індивідуально. Нарізається кілька варіантів.
Пластик нагрівається над кухонною плитою: газовою або електричною. Прихоплюється з двох сторін пасатижами, випрямляється і тримається над нагріванням приблизно 15-20 сек.Протягом яких гарячий матеріал злегка розтягують убік.
Дати охолонути пластику, не послаблюючи натяжку.
Для налаштування прогину, підвісити блешню.
Необхідна товщина смужки, надається наждачкою, скальпелем або гострим ножем. Заготівля розташовується горизонтально та зчищається шар пластику. Повторно перевірити правильність прогину.
У вузькій частині голкою робиться дірочка. На основу надягає тримач, і кивок фіксується на вудці.

Кембрик може застосовуватися ізоляція двожильного електричного проводу. Одна частина — рухоме кріплення на хлисті, друга — для протягування волосіні.

Для надання помітності, на сторожці розміщуються кольорові кембрики або кінчик фарбується.

Пружинний кивок

Виготовляється зі шматка крученої пружини.

Відміряти необхідну довжину, відрізати або перекусити ножицями по металу.
Кінці обробити надфілем, наждачним папером, видаливши нерівності та задирки.
На один із кінчиків припаяти дротяну петельку для протягування волосіні. Відшліфувати пайку.
Утримувачем-кембриком сторожок закріплюється на вудці.
На протилежне закінчення одягається яскрава кулька, для покращення візуального контролю.
Через тіло пружини та петельку простягається волосінь.

Кивок із годинникової пружини

Потрібен старий настінний годинник.

Відрізати (перекусити) шматочок пластини довжиною 6-10 см. Випрямити заготовку.
Сформувати конус. Основа шириною 5-6 мм, вузька частина – 2-3 мм.
Зачистити торці та краї бокових сторін надфілем або наждачкою.
Ручним або електричним абразивним інструментом зменшити товщину пластинки біля вершини. Конструкція набуває два конуси: по довжині та товщині. Це надає своєрідну вібрацію та амплітуду коливань, підвищуючи реалістичність гри принади.

За бажанням, двоконусність можна не робити.

У процесі зміни товщини необхідно періодично перевіряти налаштування вигину смужки, підвісивши блешню.
До кінчика кивка припаяти кільце з нержавіючої дроту. Важливо, щоб діаметр кільця не перевищував ширини вершини.
Зафіксувати готовий сторож на вудильнику.

Карбоновий кивок

Виготовляється з коліна вудилища.

Від цільної частини відпилюється шматок, необхідної довжини. Рекомендується використовувати гострий край плоского напилка або ребро надфіля. Пилка по металу кришить і ламає матеріал.
Отриманий циліндр встановлюється вертикально та гострим ножем з тонким лезом розщеплюється на пластинки. Витримується товщина 4-6 мм.
Абразивним папером зняти верхній шар лаку та матеріалу. Дрібнозернистою наждачкою відшліфувати поверхню.
На кінчик кивка одягається кембрик, але не повністю. Порожня частина трубочки проколюється жалом блешні, під яку виготовляється сторожок.
Перевіряється ступінь пружності. При необхідності виконується доведення товщини матеріалу.
Підготовлений кивок оснащується кількома короткими кольоровими кембриками. Під ними з боку улоговинки простягається волосінь.
Закріпити сигналізатор на хлисті.

Балансований на підшипнику

Конструкція братів Щербакових використовується як бічна кивка для зимової вудки.

Настроюваний сторож з противагою. Кріплення на вудильник здійснюється за допомогою підшипника закритого типу. На корпусі, якого розташоване коромисло з різними довжиною важелями.

Основа конструкції – сталевий дріт. Товщина підбирається такою, щоб щільно одягався вантаж із можливістю переміщення.

Внутрішній діаметр підшипника має забезпечити щільну насадку на хлист.

Середина дроту, закручується в кільце. Діаметром трохи менше зовнішнього кола підшипника. З цією метою використовується циліндр або прут відповідної товщини.
Всередину кільця міститься підшипник. Важливим є щільне прилягання деталей.
Проводиться кругове або точкове пропаювання, не можна допустити перегрів підшипника.

Використовується спеціальний флюс для нержавіючої сталі.

Від центру кільця формуються важелі. Короткий вибирається такий, щоб у нижньому вертикальному положенні не торкався поверхні (льоду). Рекомендується одразу враховувати висоту підставок, якщо використовуватимуться.

Довга сторона підбирається індивідуально.

На кінчику та біля підшипника видовженого коромисла припаюються заводні кільця для волосіні. Або міцно примотуються. Нитка промазується водостійким клеєм.
На короткий важіль насаджується завантаження-оливка, яка має переміщатися з деяким зусиллям.
Внутрішній діаметр підшипника міститься ущільнювальний кембрик або гумова трубочка для щільної насадки на вудку.
Проводиться балансування кивка з оснащенням.

Практика показує, що існує безліч інших доступних виконань.

Кращий кивок для зимової вудки – який виконаний власними руками.

Монтаж снастей

Після виготовлення сторожка та проведення попереднього балансування залишається одне завдання — як правильно зібрати зимову вудку з кивком.

Процес простий і відповідальний одночасно.

Перевірити плавність обертання шпулі. При необхідності розібрати «балалайку» та прочистити.
Намотати волосінь. Завести нитку в котушку через кембрік хлистика. Досвідчені рибалки рекомендують використовувати якісну струну довжиною 20-25 м. Такий шнур зберігає технічні характеристики тривалий час і не вимагає змотування після закінчення сезону.
Ліска злегка натягується при намотуванні.
У вушко підібраної блешні вставити кембрик. Відрізати матеріал, що виходить. Торці злегка закруглити полум’ям запальнички, щоб гострі краї кола не перетерли струну.
На вудильник попередньо насаджується силіконове морозостійке кільце трохи подалі від середини, від котушки (запам’ятаємо).
Вільний кінець волосіні пропустити через утримувач, отвори в основі та кінчику кивка. Сам сторожок поки що на вудку не вдягати.
Протягнути нитку крізь вушко блешні. Зробити петлю навколо джала та притиснути пальцем. Іншим кінцем волосіні намотати на цівку 5-6 оборотів, зберігаючи кільце петлі. Кінчик струни, що залишився, завести в петлю і затягнути її.
Встановити кивок з ліскою та блешкою на вудку.

Попередньо встановлене кільце на хлисті необхідно під час транспортування вудильника в рибальській скриньці.

Кивок знімається, блешня чіпляється жалом за кільце строго перпендикулярно бланку, без перегину волосіні. Провис шнура вибирається намотуванням, сторожок притискається до хлистика. Шпуля стопориться.

Обладнання зимової вудки кивком — обов’язковий, кропіткий та творчий процес.

Рибалка використовує весь потенціал накопиченого особистого досвіду.Збалансована і налаштована снасть, тверда рука — умови успішного та приємного лову.